Паліативна допомога — це вид медичної допомоги для людей із серйозними хворобами. Завданням цього типу допомоги є полегшити симптоми і зменшити страждання від серйозної хвороби.

Хоспісна медицина – це складова паліативної медицини, основним завданням якої є забезпечити максимально можливу якість життя паліативних хворих в термінальному періоді прогресування захворювання, шляхом своєчасної діагностики больового синдрому та розладів життєдіяльності, запобігання та полегшення страждань методами ад’ювантної терапії, кваліфікованого медичного догляду фахівцями, які одержали спеціальну підготовку з надання паліативної та хоспісної допомоги.

Мета — покращити якість життя як пацієнта, так і сім’ї, рідних та близьких, забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його родини, шляхом запобігання та полегшення страждань завдяки ранньому виявленню і точному діагностуванню (оцінці) проблем, що виникають, та проведення адекватних лікувальних заходів (при больовому синдромі та інших розладах життєдіяльності), а також надання психосоціальної та моральної підтримки.

Відповідно до сучасних міжнародних підходів та концепцій, паліативна медицина повинна бути невід’ємною, інтегрованою складовою медичного обслуговування та соціальної опіки. 

Паліативна і хоспісна допомога: 

  • Забезпечує полегшення болю та інших симптомів або розладів життєдіяльності, що спричиняють страждання;
  • Стверджує життя та розглядає смерть як природній процес;
  • Не має на меті прискорення чи уповільнення настання смерті;
  • Поєднує соціальні, психологічні й духовні аспекти піклування про пацієнта;
  • Пропонує систему підтримки, що допомагає пацієнту жити активно, наскільки це можливо, до самої смерті;
  • Пропонує систему підтримки, що допомагає родині пережити важкі часи хвороби пацієнта та тяжкої втрати – смерті рідної та близької людини;
  • Використовує комплексний міждисциплінарний (командний) підхід, направлений на потреби пацієнта та його сім’ї;
  • Покращує якість життя і позитивно впливає на перебіг хвороби;
  • Призначається незалежно від стадії захворювання або основного лікування, в поєднанні з іншою терапією, яка забезпечує подовження життя, наприклад, така як хіміотерапія і променева терапія, та включає дослідження, що необхідні для кращого розуміння динаміки захворювання, контролю та запобігання клінічних ускладнень.

КНП «Шосткинський районний центр ПМСД» надає первинну паліативну допомогу, тобто на первинному рівні в амбулаторно-поліклінічних умовах або вдома лікарями загальної практики-сімейної медицини.

ПОРЯДОК
надання паліативної допомоги

І. Загальні положення

1.1. Цим Порядком установлюється порядок надання паліативної допомоги.

1.2. Паліативна допомога надається закладами охорони здоров’я за умови наявності сертифіката державної акредитації закладу охорони здоров’я, ліцензій Міністерства охорони здоров’я на право провадження господарської діяльності: з медичної практики; з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

1.3. Координацію роботи з питань надання паліативної допомоги здійснюють в межах компетенції Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ України), Міністерство охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управління (головні управління) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі – управління (головні управління) охорони здоров’я).

1.4. У цьому Порядку основні терміни та поняття вживаються в такому значенні:

  • загальна паліативна допомога – паліативна допомога, яка надається паліативному пацієнту від моменту встановлення діагнозу невиліковного прогресуючого захворювання медичними працівниками відповідно до їх спеціалізації;
  • паліативна допомога – вид медичної допомоги, який дозволяє покращити якість життя паліативного пацієнта та допомогти членам його родини шляхом запобігання та полегшення страждань невиліковно хворої людини;
  • паліативне лікування – складова частина паліативної допомоги, яка включає надання адекватного ефективного знеболення, медикаментозної терапії, медико-психологічної реабілітації, хірургічних та інших методів лікування, догляду;
  • паліативний пацієнт – пацієнт усіх вікових груп, хвороба якого не піддається лікуванню, спрямованому на одужання (далі – Пацієнт);
  • спеціалізована паліативна допомога – паліативна допомога, яка надається Пацієнту зі складними потребами, які не можуть бути адекватно вирішені на первинному рівні надання медичної допомоги.

ІІ. Завдання паліативної допомоги

2.1. Основним завданням паліативної допомоги є забезпечення максимально можливої якості життя Пацієнту і членам його родини шляхом вирішення фізичних, психологічних та духовних проблем, які мають місце у Пацієнта.

2.2. Основні складові паліативної допомоги: попередження та лікування хронічного больового синдрому; симптоматична терапія, догляд, психологічна і духовна підтримка Пацієнта та його родини.

2.3. Надання паліативної допомоги ґрунтується на принципах доступності, високої якості, безперервності та наступності з урахуванням етичного і гуманного ставлення до Пацієнта та членів його родини.

2.4. Паліативна допомога передбачає моніторинг стану Пацієнта та застосування необхідних високоспеціалізованих діагностичних і лікувальних методів при зміні статусу Пацієнта.

ІІІ. Організація надання паліативної допомоги

3.1. Паліативна допомога надається безоплатно за направленням закладу охорони здоров’я.

3.2. Форми надання паліативної допомоги в стаціонарних, амбулаторних умовах або вдома визначаються залежно від стану Пацієнта та його родини.

3.3. При наданні паліативної допомоги з метою забезпечення адекватного контролю болю лікарі мають право призначати Пацієнту опіоїдні анальгетики та інші препарати, що містять наркотичні та психотропні речовини, відповідно до вимог чинного законодавства.

3.4. Статус Пацієнта визначається лікуючим лікарем з моменту встановлення діагнозу невиліковного прогресуючого захворювання з прогнозованою тривалістю життя.

3.5. Підстави для госпіталізації Пацієнта:

  • визначений статус Пацієнта;
  • відсутність можливості здійснення паліативної допомоги вдома.

3.6. Рішення про госпіталізацію приймає лікуючий лікар за умови інформованої згоди Пацієнта або його законних представників.

3.7. Підстави для виписки Пацієнта із закладу охорони здоров’я:

  • наявність показань для надання спеціалізованої медичної допомоги в іншому закладі охорони здоров’я;
  • наявність можливості надання паліативної допомоги вдома;
  • власне бажання Пацієнта або його законних представників.

3.8. Загальна паліативна допомога надається вдома та в закладах охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу.

3.9. Спеціалізована паліативна допомога надається мультидисциплінарною командою, до складу якої входять медичні працівники, які отримали спеціальну підготовку з надання паліативної допомоги, психологи, соціальні працівники, спеціалісти з надання духовної підтримки та інші фахівці за потребою, а також волонтери, найближчі родичі або законні представники Пацієнта.

3.10. Спеціалізована паліативна допомога надається вдома та в закладах охорони здоров’я вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги.

3.11. Ліжковий фонд закладів охорони здоров’я, що надають паліативну допомогу, та адміністративно-територіальна одиниця, що обслуговується цими закладами, визначаються залежно від потреб населення в паліативній допомозі, медико-соціальних, демографічних, географічних та інших особливостей регіону.

3.12. Паліативна допомога Пацієнту, хворому на туберкульоз та на ВІЛ-інфекцію/СНІД, надається у відповідних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах.

3.13. Статистичні показники летальності не впливають на загальні показники закладу охорони здоров’я.