В Україні щороку у грудні, починаючи з 2008 року, проводиться Всеукраїнський тиждень права з нагоди річниці прийняття Загальної декларації прав людини. Тиждень права – це масштабний захід, який об’єднує правників, органи влади, громадський сектор, міжнародних партнерів задля просвіти у сфері прав людини

На сучасному етапі розвитку правового регулювання сфери охорони здоров’я в Україні питання захисту прав людини при наданні медичної допомоги набуває особливої гостроти та актуальності.

Комплексний аналіз вітчизняної нормативно-правової бази дає можливість викристалізувати права і обов’язки пацієнтів у цій царині. Найповніше права пацієнтів регламентуються в Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 р., так званій декларації прав людини у сфері охорони здоров’я. Окрім того, права пацієнтів можемо визначити виходячи з норм Конституції України від 28.06.1996 р. та Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р.

ПРАВО НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я ТА МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ

  • Згідно зі ст.49 Конституції кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права у ч.1 ст.І2 визнає право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я, а згідно зі Статутом Всесвітньої організації охорони здоров’я здоров’я є станом повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не лише характеризується відсутністю хвороб чи фізичних дефектів

  • Право на медичну допомогу закріплено у ст.6 Основ законодавства України про охорону здоров’я як право на кваліфіковану медико-санітарну допомогу. Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України” спрямований на забезпечення додаткових гарантій реалізації зазначеного права. Указом Президента України від 7 грудня 2000 р. № 1313/2000 затверджено також Концепцію розвитку охорони здоров’я населення України.

  • Відповідно до ст.39 Основ законодавства України про охорону здоров’я лікар зобов’язаний пояснити пацієнтові у доступній формі стан його здоров’я, мету запропонованих досліджень І лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі наявність ризику для життя і здоров’я, а пацієнт має право ознайомитися з історією своєї хвороби та іншими медичними документами

  • Під час надання фізичній особі медичної допомоги, проводячи її обстеження та лікування, медичні працівники отримують відповідний комплекс відомостей про цю особу. Відносини між пацієнтом і медичним персоналом мають довірчий характер і передбачають конфіденційність інформації, яку надає лікареві пацієнт і яку він отримує у процесі діагностики та лікування

  • Фізичні особи, які перебувають на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров’я мають насамперед всі ті права, що мають пацієнти,   які   не   перебувають   на   стаціонарному   лікуванні(ст.ст.283—286 ЦК)